Глушков В. М.

             Віктор Михайлович Глушков – це піонер комп'ютерної техніки, автор фундаментальних праць у галузі кібернетики, математики і обчислювальної техніки, ініціатор і організатор реалізації науково-дослідних програм створення проблемно-орієнтованих програмно-технічних комплексів для інформатизації, комп’ютеризації і автоматизації господарської і оборонної діяльності країни.

             Віктор Михайлович Глушков народився 24 серпня 1923 р. в м. Ростові-на-Дону. У його батька-вчителя було багато книжок, журналів. Особливо захоплювався хлопець книжками з радіотехніки, фізики і математики. В шкільному віці читав ті книжки, за якими навчаються студенти вузів. Віктор любив сам конструювати різні прилади і цікаві "іграшки", його кімната нагадувала майстерню — стільки там було різних інструментів. Він сам змонтував радіоприймач, а також сконструював самохід на колесах, яким керував на відстані за допомогою радіо пристрою. У цей час хлопцеві було 13 років. Йому передрікали майбутнє радіоінженера.

Королюк Володимир

Королюк Володимир Семенович - академік Національної академії наук України з 1976 року, професор з 1965 року, доктор фізико-математичних наук з 1964 року, співробітник Інституту математики НАН України з 1954 року, нині – радник при дирекції, всесвітньовідомий український математик в галузі теорії ймовірностей та її різноманітних застосувань (теорія систем обслуговування, теорія надійності, математична статистика тощо).

Багатогранна наукова діяльність В.С.Королюка почалася з дослідження непараметричних задач  математичної статистики та асимптотичного аналізу випадкових блукань.

Розпочаті дослідження граничних задач для випадкових блукань асимптотичними методами В.С.Королюк продовжує зі своїми учнями (Д.В.Гусак, М.С.Братійчук та інші). У своїх дослідженнях він використовує факторизаційні тотожності, розвиває метод потенціалу для випадкових блукань та складних пуассонівських процесів. В.С.Королюк, один з перших на Україні належним чином оцінив теоретичне та прикладне значення напівмарковських процесів і привернув увагу своїх учнів до їх дослідження. Результати цих досліджень підсумовані в монографіях В.С.Королюка, А.Ф.Турбіна та А.В.Свіщука.

Архімед

Архімед (грец. Αρχιμηδης) (близько 287 до н. е. — 212 до н. е., Сіракузи) — давньогрецький математик, фізик та інженер, один з найвидатніших вчених античності. Обчислив площу сегмента параболи, поверхню та об'єм кулі, кульового сегмента й циліндра. Обчислив наближене значення числа π, сформулював основні положення гідростатики, створив низку машин і споруд. Народився і прожив більшу частину життя в грецькій колонії Сіракузи (Сіцілія). Його батьком був математик і астроном Фідій. Освіту Архімед здобув в Александрії — культурному і науковому центрі того часу, де

Евклід

Евклід (365-300 р. до. н. е.) - давньогрецький математик,  астроном      Про Евкліда майже нічого невідомо, звідки він був родом, де й у кого вчився.       Все-таки в нас немає підстав сумніватися в існуванні Евкліда, тим більше що в цьому не сумнівалися й пізніші грецькі вчені, дещо розповідавші про нього.       Папп Олександрійський (III в.) повідомляє, що він був дуже доброзичливий до всіх тих, хто зробив хоч який-небудь внесок у математику, коректний, найвищою мірою порядний і зовсім позбавлений марнославства.       Якось цар Птоломей I запитав Евкліда, чи немає більш короткого шляху для вивчення геометрії, аніж вивчення "Початків". На це Евклід сміло відповів, що "у геометрії немає царської дороги".

Монтгомері

Монтгомері

     Великий внесок у розвиток аудиту зробив американський  учений і видатний практик Роберт Монтгомері, який заснував сучасну теорію аудиту. Його праця «Теорія і практика аудиту» ( у подальших перевиданнях – «Аудит Монтгомері»), що вийшла в 1912 році стала революцією у визначенні завдань аудиту. Саме тому Роберта Монтгомері по праву називають родоначальником аудиту.