Шейко В. М.

ВАСИЛЬ МИКОЛАЙОВИЧ ШЕЙКО — культуролог, педагог.
Автор понад 360 наукових публікацій, зокрема 30 монографій, підручників, навчальних посібників.
Серед його випускників — народні артисти та заслужені діячі мистецтв України, кандидати та доктори наук.
Член-кореспондент Національної академії мистецтв України (2002)
доктор історичних наук (зі спеціальності теорія і історія культури, 2002)
професор (1991)
заслужений діяч мистецтв України (1999)
                       Завдяки зусиллям В. Шейка створено студентські творчі колективи з багатьох видів та жанрів мистецтва, в яких виховано понад 200 лауреатів міжнародних та всеукраїнських конкурсів і фестивалів. 
Очолюваний ним навчальний заклад отримав статус академії і став одним з провідних центрів мистецько-культурологічної освіти в Україні.
У Харківській державній академії культури виходять друком три наукові збірники.
                       Завдяки діяльності В. Шейка Харківська державна академія культури — єдина серед вищих навчальних закладів культури України увійшла до складу Європейської асоціації бібліотечно-інформаційної освіти та наукових досліджень EUCLID.
Науковий доробок та творча діяльність В. Шейка широко висвітлені у спеціалізованих культурологічних виданнях та засобах масової інформації. 

                       Основні праці: десятитомне видання «Історія художньої культури» (у співавторстві, 1997—2003), двотомне видання «Історія української художньої культури» (1999—2003), двотомне монографічне видання «Культура. Цивілізація. Глобалізація (кінець ХІХ — початок ХХІ ст.)» (2001), «Історико-культурологічні аспекти психоаналізу» (2001), «Історія української культури» (2001), підручник «Організація та методика науково-дослідницької діяльності» (2001, 2002, 2003, 2004), підручник «Історія культури» (2004), монографія «Формування основ культурології в добу цивілізаційної глобалізації (друга половина ХІХ — початок ХХІ ст.)» (2005, у співавторстві).

1942 —  народився 9 травня в м. Охтирка Сумської обл.

1963 — закінчив Білгородське музичне училище за спеціальністю «Народні інструменти».
1968 —  закінчив Харківський державний інститут культури за спеціальністю «Культурно-освітня робота».
1968—1971 аспірант Інституту історії АН СРСР.
З 1971 працює в Харківському державному інституті культури.
З 1989 ректор Харківського державного інституту культури (нині Харківська державна академія культури).
З 2006 голова Експертної ради з питань мистецтвознавства ВАК України.
Нагороджений: орденами «За заслуги» І (2007), ІІ (2004) і ІІІ (2002) ступенів, Почесною Грамотою Верховної Ради України (2004), Срібною (2009) та Золотою медалями АМУ (2012), медалями.

Посада: ректор Харківської державної академії культури. 

Джерело